ВУЗ ШАГ
   


lorem

Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Дистанційна освіта на Класній оцінці
День відкритих дверей онлайн Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія

Новини

 

 

 

На базі Юр'ївської ЗОШ І — ІІ ступенів протягом червня місяця щороку працює оздоровчий табір відпочинку з денним перебуванням “Веселка”. Цей навчальний рік не став винятком.

У таборі відпочивають та оздоровлюються діти всіх пільгових категорій: багатодітні та малозабезпечені , талановиті та обдаровані, діти, які знаходяться на диспансерному обліку, постраждалі в наслідок Чорнобильської катастрофи.

Всі таборці розподілені по загонах - “Сонечко” та “Усмішка”.

На початку табірної зміни було проведено відкриття табору — урочиста лінійка в присутності директора школи А.І. Ткаченко та начальника табору К.С. Якубцової.

Завершився цей день святковим концертом, у якому прийняли участь всі учні . Вони й співали, й танцювали, й вірші декламували, й малюнки на асфальті малювали. А коли з'явився Бог Сонця, діти стали в “коло дружби”, заспівали табірну пісню та запалили вогнище, не просте, а чарівне, бо проблеми всі зникають, як горить воно ясне.

03.06 школярі відправилися на флеш — моб до смт Царичанка, де на центральній площі, проходило неймовірне дійство, присвячене Дню захисту дітей. Після всіх урочистостей їх запросили на святковий концерт. Додому вони повернулися їз позитивними емоціями і яскравими враженнями!

Табірна зміна лише розпочалася, тож їх ще чекає багато цікавого, нового та незвіданого!

 

 

СОЛДАТ – ІМ'Я ПОЧЕСНЕ

                                    І ТИ ВИЖИВ,СОЛДАТЕ!

                                             ХОЧ СТО РАЗ ПОМИРАВ…

    Вже минуло цілих 70 років з тієї травневої ночі, коли замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов мир, довгожданий, вистражданий, оплачений найвищою ціною - ціною крові та сліз. Все далі відходять грізні й важкі роки Великої Вітчизняної війни, але пам’ять донесла до нас імена тих, хто своєю безстрашністю, мужністю та безмежною любов’ю до своєї Вітчизни довів не словом, а ділом вірність Батьківщині та її народу. Перемога у Великій Вітчизняній війні – подвиг і слава нашого народу!

   12745 чоловік були удостоєні почесного звання Героя Радянського Союзу .  Серед них і наш земляк, мужній воїн – визволитель Петро Олександрович Ігнатьєв.

   Народився Петро Олександрович 18 травня 1919 року у Москві, там і виріс. Війна його застала в кадровій армії. У  перші місяці війни він був командиром гармати ,яка відбивала навалу фашистських танків. Важкий нерівний бій, а потім його частина потрапляє в оточення , а далі - в полон.

   Тимчасово жив у с. Юр’ївка  Царичанського  району, переховуючись від окупантів. А коли  у вересні 1943 року село визволила гвардійська дивізія, він разом із 70 іншими односельцями вступив у її ряди.

      До лав Радянської Армії він був призваний 24 вересня 1943 року Царичанським райвійськкоматом .У боях брав участь у складі     2-го,3-го та 1-го Українських фронтів ; гвардії старший сержант 7-ї батареї  130-го гвардійського артилерійського Віленського полку 58-ї гвардійської стрілецької Красноградсько - Празької  Червонопрапорної орденів Леніна і Суворова дивізії 5-ї гвардійської армії.

…Серпень 1944 року. На Сандомирському плацдармі розгорілися запеклі бої. Батарея гвардії капітана Ниманошвілі  зайняла вогневу позицію поблизу залізничної станції Ратає. Дружно і вправно трудилися артилеристи: обладнали окопи,добре замаскували їх. Поставлені на пряму наводку , гармати готові були в будь-яку хвилину відкрити вогонь.

  Світало. Десь високо в небі почувся гул мотору. «Рама,- подумав Петро Ігнатьєв. -Щось занадто рано вона сьогодні…».

 Пройшло зовсім небагато часу,  і на передній край наших військ налетів шквал вогню. Все довкола наповнилося димом і пилом. Запахло гаром. Почалася артилерійська підготовка противника. А коли його гармати вже замовкли , в атаку пішли танки. На вогневі позиції  нашої батареї насувалися 12 середніх танків - «пантер» та чотири самохідні гармати «фердинант».

  Ігнатьєв притулився до прицілу . Танки мчать прямо на його гармату. Їх розміри в окулярі з кожною секундою зростають,а відстань до них все більше зменшується . Прицільник не зводить очей з головної машини. Постріл - і полум’я охопило танк. Інші машини ,різко змінивши курс,направилися  в обхід гармати . Ігнатьєв не розгубився. Влучними пострілами він пробив борт самохідки. Зустрінуті дружним вогнем артилеристів,ворожі танки повернули назад.

Затишшя було коротким . Спереду знову загуркотіло ,з’явилися «тигри». Вісім броньованих машин рухалися на позицію артилеристів. Приблизно з півторакілометрової відстані вони відкрили вогонь.

  -«Снаряди!» - вигукнув  Ігнатьєв.

І саме цієї  миті вибух оглушив його,відкинув від гармати. Коли Петро встав на ноги,  побачив поруч нерухомі тіла командира гармати і заряджаючого. Смертельно був поранений і боєць,який підносив снаряди.

Залишившись один, Ігнатьєв бився ще більш завзято. Підпустивши танк на 400 метрів, він підпалив його. Важко самому підносити снаряди, заряджати, цілити і влучно стріляти. Та Петро ,розгарячений боєм,ніби й не відчував утоми. Швидко зарядив гармату,підбив ще одного «тигра». Інші ворожі танки,потрапивши під фланговий вогонь сусідніх гармат,відступили. І все ж,один із них встиг вивести із строю гармату  Ігнатьєва.

    Ось знову виповзли танки,а за ними на повний зріст йшли гітлерівці. Ігнатьєв схопив автомат, підготував до бою кілька гранат і засів у глибокому окопі. Сусідні гармати били по танках ,а він строчив із автомата по піхоті ворога.

Фашисти тричі намагалися прорвати рубіж, який обороняли гвардійці-артилеристи ,і щоразу відступали, несли великі втрати. Лише поблизу гарматного окопу, звідки вів влучний вогонь Ігнатьєв ,знайшли собі могилу близько сорока гітлерівців.

  Командир 130-го артилерійського полку гвардії майор Демидович в нагородному листі писав: «…Відважний навідник П.О. Ігнатьєв в одному бою збив 5 німецьких броньованих машин, відбив 5 атак переважаючих сил піхоти і танків ворога і утримав важливий рубіж. Гідний присвоєння звання Героя Радянського Союзу».

Після звільнення у запас  Петро Олександрович згодом був удостоєний цього високого звання . Із зброєю в руках громив він фашистів до останнього дня війни.

  В мирний час, повернувшись жити в с.Юр’ївка,  Петро Олександрович працював у 8 – ми річній школі воєнруком. А потім на Дніпропетровському заводі металургійного устаткування (ДЗМУ)   робітником-ливарником. Дисциплінований,старанний , він чесно трудився, йому було присвоєно звання Почесного металурга. Гвардійська фронтова хватка знадобилася йому і в мирні дні.

   Влітку 1965 року в с. Юрʹївка (до речі дружина Ігнатьєва – уродженка цього села) при рятуванні хлопчика від смерті Петра Олександровича  убило електрострумом. Тут, у Юр’ївці, звідки в роки війни він розпочав  свою фронтову біографію, і поховали  Героя з усіма військовими почестями. Тоді один із його побратимів сказав про нього  : «Солдат – імʹя почесне. Гвардієць на фронті залишився  гвардійцем труда.»

          В ценрі нашого села біля меморіального комплексу  стоїть памʹятник Герою. Ми свято зберігаємо пам'ять про нього та інших земляків, які пережили цю страшну війну, залишившись в обіймах смерті, недоживши, недокохавши заради життя, заради майбутнього . Жодне свято в нашій школі не проходить без вшанування пам’яті загиблим визволителям хвилиною мовчання та покладанням квітів до підніжжя пам’ятників та могил. Завдячуємо їм вічною пам’яттю та шаною!

                                                                                         

                                                                                                 

                                                                                                 Катерина Якубцова

                                                                        вчитель Юр’ївської ЗОШ І – ІІ ступенів

 

 

 

Моя чудова рідна мова

 

Українська мова - це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов’їна. Наша мова прекрасна і барвиста, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі,не зачаровуючись виплеканою народом мовою. Тому, щорічно  21 лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови.

У цей святковий день у Юр’ївській ЗОШ І-ІІ ступенів було тепло й затишно, всі учні та вчителі зібралися на святі рідної мови  «Моя чудова рідна мова».

Члени літературно- фольклорного гуртка під керівництвом вчителя української мови та літератури Тетяни Олександрівни Ковтун представили власний творчий проект.Багато прекрасних слів про Україну, про нашу рідну мову прозвучало з уст ведучих свята Аліни Коробки ( учениці 8 кл.)  та  Сергія Войтіва (учня 9 кл.).

Любов українського народу до своєї мови знайшла відображення у загадках, прислів’ях, приказках про рідну мову.

 

Віктор Медведєв (учень 9 кл.) провів  гру «Відгадай загадку»,  Марія  Павленко (учениця    9 кл.)  пригадала  прислів’я та приказки про рідну мову, а Михайло Петренко (учень 8 кл.) запропонував вгадати, з  якої казки слова.

Золоту скарбницю мови збагатили майстри художнього слова. Особливо піднесено звучали вірші українських письменників про мову у виконанні Ярослави Середи та  Олександра Олійника (учні 5 кл.).

 

А окрасою свята стали українські пісні про Україну та мову.Вони супроводжувалися насиченими та змістовними медіа-презентаціями, які створив учень 9 кл. Сергій Срібний.

Рідна мово! Живи! Квітуй!І хай кожен українець пам’ятає,що ти є найкращий Дар від Бога.

 

 

 

Сергій Войтів,  Аліна Коробка

та інші члени літературно-фольклорного

 гуртка Юр’ївської ЗОШ І-ІІ ступенів

Передноворічні дива

 

     26 грудня в стінах Юр’ївської ЗОШ І – ІІ ступенів відбулося загальношкільне дбулося свято Юрївської ЗОШ І - ІІ свято «Передноворічні дива».

    Чарівно прибраний зал, красуня - ялиночка виблискувала розмаїттям різнокольорових вогників гірлянд, всюди панувала радісна святкова атмосфера.

     Свято пройшло неординарно: була складена програма, яку оголосили ведучі – Середа Ярослава та Олійник Олександр.

     На початку цього дійства всіх присутніх у залі з наступаючими новорічними і різдвяними святами привітали директор школи Ткаченко А.І. та директор сільського будинку культури Маслак Н.А.

     Далі ми поринули в світ казки, танців та пісень. Активними учасниками «Передноворічного дива»  стали всі учні школи, жоден не залишився осторонь, адже Новий рік – це свято, яке об’єднує всіх людей і дає віру в щось світле, нове і цікаве.

     Головною родзинкою новорічного свята стало викрадення Діда Мороза та Снігуроньки, ролі яких вправно виконали Краснопер О.М. (класовод 1 кл.) та Майна О.В. (класовод 3 – 4 кл.).  Ведучим навіть довелося викликати міліціонера (Петренко М.).

  Всі із захопленням  та очікуванням дива спостерігали за тим, як відбувався пошук Діда Мороза і Снігуроньки,  переглядали сценки, де головними героями були  і Король (Срібний С.) з Королевою (Павленко М.) та донечкою Принцесою (Суботня І.), і Голохвастов (Медведєв В.) з Пронею (Коробка А.) та Химкою (Осадча А.), і Петрик (Андрусишин Ю.) з племенем тумба – юмба (Войтів С., Бондаренко В,  Старушенко В.).

    А ось коли відбулася довгоочікувана подія – з’явилися Дід Мороз і Снігуронька - свято стало ще веселішим : Дід Мороз із внучкою проводили конкурси, загадували загадки, прослухали виступи маленьких дошкільняток, які готувалися – вчили пісеньки та віршики, йдучи в гості до Дідуся Мороза. Потім запросили до себе Новий Рік (Калініченко В.), привітання якого закликали всіх до святкового хороводу.

     А яке ж свято без танців і пісень? Кожен клас тут проявив оригінальність та артистичність свого номеру. 

     Завершальним акордом став феєрверк цукерок від Діда Мороза.

     Хотілося б висловити слова подяки всім, хто допомагав створити новорічну казку для наших дітей: райдержадміністрації, відділу освіти, лісничому Могилівського лісового господарства

 Маньку Я.О., сільському голові Підопригорі М.І., приватним підприємцям Вісичу А.В.,

Гружинскас Ю.О., Головко А.І., Ванді А.О., який забезпечив музичний супровід свята,  організаторам і учасникам свята  та побажати :                         

                                                       Хороших вам друзів, веселих днів,

                                                       Взаємних, щирих почуттів,

                                                       Успіхів на кожному кроці –

                                                       Вам бажаємо в Новому році!

                                                                                                                                   

 

                                                                                                       Якубцова Катерина,

                                                                                                       вчитель Юрʹївської ЗОШ І – ІІ ступенів

 

Адміністрація Юрївської ЗОШ І-ІІ ступенів поздоровляє всіх педагогів району,
учнів та батьків з наступаючим 2015 роком. Бажаємо міцного здороровя, щастя вашим родинам та мирного неба.

 

 

Майбутнє – без СНІДу.

        В Юрʹївській ЗОШ  І-ІІ ступенів з 1грудня проводено день боротьби зі СНІДом. Мета шкільних заходів: сформувати знання щодо попередження захворювання на СНІД,  дати короткі теоретичні відомості про хворобу ХХІ століття; виховувати бажання вести здоровий спосіб життя, уникати стосунків з «групою ризику», жити повноцінним життям.

 

Як розшифровуються слова « ВІЛ» та « СНІД»?

  В – вірус

               І – імунодефіциту

  Л – людини

 

С - синдром

Н – набутого

І – імунного

Д – дефіциту

    Сьогодні нам часто зустрічаються ці слова на плакатах, у газетах та журналах, їх чуємо по телевізору, радіо і  просто від дорослих. Але, на жаль, більшість із нас не усвідомлює, яку загрозу він несе людям. Найчастіше ми думаємо – « мене це не стосується», « зі мною цього не трапиться», та ніхто не знає, де чекає нас біда.

    СНІД – одна з найголовніших проблем, з якою людство зіткнулося у ХХ столітті і увійшло у ХХІ ст..

У всьому світі проводяться наукові роботи зі створення вакцини та ліків проти – інфекції, але на сьогодні СНІД не лікується. Єдиним методом боротьби із хворобою залишається попередження передачі вірусу.

         В межах цієї програми була проведена загальношкільна лінійка, заслухана інформація з цєї теми переглянуто  фільм «ВІЧ – СНІД».

    Учитель Ковтун Тетяна Олександрівна

Переглянути презентацію

https://drive.google.com/file/d/0B2XhjdTLFC7oUm0tc2I4d21qalE/view?usp=sharing

 

 

Бібліотека у школі –  головний осередок інформації

    Навчання – головна праця учнів і вона не може здійснюватися без книги, а, отже, і без бібліотеки. Навчити дітей учитися із захопленням, раціонально використовувати час – завдання, яке разом зі школою покликана вирішувати бібліотека. Бібліотека у школі – це головний осередок інформації; бібліотекар – вихователь, який виховує в учнів та учителів інформаційну культуру, прагнення до пошуку інформації , вдумливого читача.

   У Юрʹївській ЗОШ І – ІІ ступенів з 01.10 по 24.10. 2014 року проходив Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек, якому були приурочені певні заходи.

   Розпочався місячник загальношкільною побудовою, де завідуюча бібліотекою Якубцова Катерина Сергіївна ознайомила всіх із запланованими заходами та закликала взяти в них активну участь.

     З перших днів місячника шкільних бібліотек учні з цікавістю та захопленням долучилися до проведення таких заходів: посвята учнів 2 класу в читачі «Книга – мудрий  старий друг, знає все навкруг»; флеш – моб «У гості до бібліотеки»; літературна стежина «Шляхом народної шани»; усний журнал «Від Тарасика до Тараса»;  ; прес – марафон «Найкращий знавець газет та журналів»; казковий калейдоскоп «З якої казки ми прийшли».

   Емоційно пройшов захід під назвою музично – поетична акварель «Гаптує осінь жовтим шовком». Кожен учасник намагався донести до слухачів красу і силу пісні та художнього слова, авторський задум та свої переживання і почуття.

    Було підготовлено ряд виставок: виставка книг  до 70 – річчя визволення України від німецько – фашистських загарбників «Хай буде вільна Україна» та «У козацькі часи»; виставка портретів письменників «Є імена, які зорею сяють».

   Одним з найцікавіших заходів в рамках місячника стала заочна подорож до «Країни Книгарії».В ході подорожі учні переглянули презентацію «Як до нас прийшла книга».  В кінці заходу Королева Книга (роль  якої виконувала учениця 8 класу Коробка Аліна) кожному учневі подарувала золоті ключики, щоб мали можливість відкривати всі таємниці книг, а всім відомий лікар Айболить (роль якого виконував учень 8 класу Петренко Михайло) – «Памʹятку читача».

   Також протягом місячника активно працювала «Книжкова лікарня», де учні разом із завідуючою бібліотекою «лікували» книги. 

   Підсумовуючи результати роботи в ході місячника,  директор школи разом із завідуючою бібліотекою подякували всім учасникам за творчість та ініціативність, а найактивнішим – вручили  грамоти і подарунки.

 

                                                                               К.С.Якубцова,                

                                                                               зав.бібліотекою

 

 

 

До 70-ї річниці визволення України

У звязку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників, відповідно до плану роботи школи , з метою увіковічнення безсмертного подвигу героїв –визволителів, вшанування ветеранів ВВвійни, пам’яті жертв насильного  вивезення мирного населення з територій окупованої  України  в Німеччину, збереження духовної єдності поколінь, виховання у молоді почуття патріотизму і шанобливого ставлення до історії держави, у школі 21 жовтня 2014 року відбулися уроки  мужності «Вічно в пам’яті народній»

Волонтерські загони приймають участь в акції «Ветеранське подвір’я», «Ветеран живе поруч», упорядкували братську могилу , яка розташована  в  центрі нашого села.

З нагоди 70-ї річниці класні  керівники разом  зі своїми вихованцями , здійснили екскурсії в шкільний музей бойової та трудової слави. на годинах спілкування   переглядали   документальні   та   художні   фільми   про   події  2  світової війни.

 

 

В Юр’ївській ЗОШ  з 21 по 28 квітня 2014р. відзначалася 28-а річниця

Чорнобильської трагедії. В ці дні проводилися різні  заходи.

 

1.Уроки мужності за темами: «Чорнобильський слід на землі» , «Людська шана та вдячність героям-ліквідаторам».

2. Години спілкування «Герої Чорнобиля», «Дзвони Чорнобиля».

3.Пошукова робота  «Гіркий спогад» .

4.Конкурс  малюнків,  поповнення шкільного інформаційного куточка,  бібліотечна виставка, приурочені Чорнобильській трагедії.

5.Створенння мультимедійних відео та презентаційних матеріалів ,перегляд короткометражних відеофільмів на дану тему

       6.Тиждень цивільного захисту згідно графіка

- Загальношкільна побудова,присвячена тижню ЦЗ,безпеки охорони дитини ,охорони здоров’я.

- Загальношкільна година Пам’яті “Вшануймо мужність людей…»                                                                                                                                                       

                                                                                                                     

-         Єдиний урок «Аварія на транспорті з викидом сильнодіючих отруйних речовин.»

                                                                                                                 

   - Евакуація учнів .Аварія на транспорті з викидом сильнодіючих отруйних речовин:

- на базі 7 класу :надання першої допомоги при враженні електричним струмом;

                                                                                                                   

-на базі 8  класу надання першої допомоги при відкритому переломі хребта;

                                                                                                                    

-на базі 9 класу надання першої допомоги при відкритому переломі плечової кістки;

                                                                                                                    

- Спорт.змагання з елементами цивільного захисту

-  «Веселі старти » з елементами основ

 

 

Директор школи                                                             А.І.Ткаченко   

 

СОЛДАТ – ІМ'Я ПОЧЕСНЕ

                                    І ТИ ВИЖИВ,СОЛДАТЕ!

                                             ХОЧ СТО РАЗ ПОМИРАВ…

    Вже минуло цілих 70 років з тієї травневої ночі, коли замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов мир, довгожданий, вистражданий, оплачений найвищою ціною - ціною крові та сліз. Все далі відходять грізні й важкі роки Великої Вітчизняної війни, але пам’ять донесла до нас імена тих, хто своєю безстрашністю, мужністю та безмежною любов’ю до своєї Вітчизни довів не словом, а ділом вірність Батьківщині та її народу. Перемога у Великій Вітчизняній війні – подвиг і слава нашого народу!

   12745 чоловік були удостоєні почесного звання Героя Радянського Союзу .  Серед них і наш земляк, мужній воїн – визволитель Петро Олександрович Ігнатьєв.

   Народився Петро Олександрович 18 травня 1919 року у Москві, там і виріс. Війна його застала в кадровій армії. У  перші місяці війни він був командиром гармати ,яка відбивала навалу фашистських танків. Важкий нерівний бій, а потім його частина потрапляє в оточення , а далі - в полон.

   Тимчасово жив у с. Юр’ївка  Царичанського  району, переховуючись від окупантів. А коли  у вересні 1943 року село визволила гвардійська дивізія, він разом із 70 іншими односельцями вступив у її ряди.

      До лав Радянської Армії він був призваний 24 вересня 1943 року Царичанським райвійськкоматом .У боях брав участь у складі     2-го,3-го та 1-го Українських фронтів ; гвардії старший сержант 7-ї батареї  130-го гвардійського артилерійського Віленського полку 58-ї гвардійської стрілецької Красноградсько - Празької  Червонопрапорної орденів Леніна і Суворова дивізії 5-ї гвардійської армії.

…Серпень 1944 року. На Сандомирському плацдармі розгорілися запеклі бої. Батарея гвардії капітана Ниманошвілі  зайняла вогневу позицію поблизу залізничної станції Ратає. Дружно і вправно трудилися артилеристи: обладнали окопи,добре замаскували їх. Поставлені на пряму наводку , гармати готові були в будь-яку хвилину відкрити вогонь.

  Світало. Десь високо в небі почувся гул мотору. «Рама,- подумав Петро Ігнатьєв. -Щось занадто рано вона сьогодні…».

 Пройшло зовсім небагато часу,  і на передній край наших військ налетів шквал вогню. Все довкола наповнилося димом і пилом. Запахло гаром. Почалася артилерійська підготовка противника. А коли його гармати вже замовкли , в атаку пішли танки. На вогневі позиції  нашої батареї насувалися 12 середніх танків - «пантер» та чотири самохідні гармати «фердинант».

  Ігнатьєв притулився до прицілу . Танки мчать прямо на його гармату. Їх розміри в окулярі з кожною секундою зростають,а відстань до них все більше зменшується . Прицільник не зводить очей з головної машини. Постріл - і полум’я охопило танк. Інші машини ,різко змінивши курс,направилися  в обхід гармати . Ігнатьєв не розгубився. Влучними пострілами він пробив борт самохідки. Зустрінуті дружним вогнем артилеристів,ворожі танки повернули назад.

Затишшя було коротким . Спереду знову загуркотіло ,з’явилися «тигри». Вісім броньованих машин рухалися на позицію артилеристів. Приблизно з півторакілометрової відстані вони відкрили вогонь.

  -«Снаряди!» - вигукнув  Ігнатьєв.

І саме цієї  миті вибух оглушив його,відкинув від гармати. Коли Петро встав на ноги,  побачив поруч нерухомі тіла командира гармати і заряджаючого. Смертельно був поранений і боєць,який підносив снаряди.

Залишившись один, Ігнатьєв бився ще більш завзято. Підпустивши танк на 400 метрів, він підпалив його. Важко самому підносити снаряди, заряджати, цілити і влучно стріляти. Та Петро ,розгарячений боєм,ніби й не відчував утоми. Швидко зарядив гармату,підбив ще одного «тигра». Інші ворожі танки,потрапивши під фланговий вогонь сусідніх гармат,відступили. І все ж,один із них встиг вивести із строю гармату  Ігнатьєва.

    Ось знову виповзли танки,а за ними на повний зріст йшли гітлерівці. Ігнатьєв схопив автомат, підготував до бою кілька гранат і засів у глибокому окопі. Сусідні гармати били по танках ,а він строчив із автомата по піхоті ворога.

Фашисти тричі намагалися прорвати рубіж, який обороняли гвардійці-артилеристи ,і щоразу відступали, несли великі втрати. Лише поблизу гарматного окопу, звідки вів влучний вогонь Ігнатьєв ,знайшли собі могилу близько сорока гітлерівців.

  Командир 130-го артилерійського полку гвардії майор Демидович в нагородному листі писав: «…Відважний навідник П.О. Ігнатьєв в одному бою збив 5 німецьких броньованих машин, відбив 5 атак переважаючих сил піхоти і танків ворога і утримав важливий рубіж. Гідний присвоєння звання Героя Радянського Союзу».

Після звільнення у запас  Петро Олександрович згодом був удостоєний цього високого звання . Із зброєю в руках громив він фашистів до останнього дня війни.

  В мирний час, повернувшись жити в с.Юр’ївка,  Петро Олександрович працював у 8 – ми річній школі воєнруком. А потім на Дніпропетровському заводі металургійного устаткування (ДЗМУ)   робітником-ливарником. Дисциплінований,старанний , він чесно трудився, йому було присвоєно звання Почесного металурга. Гвардійська фронтова хватка знадобилася йому і в мирні дні.

   Влітку 1965 року в с. Юрʹївка (до речі дружина Ігнатьєва – уродженка цього села) при рятуванні хлопчика від смерті Петра Олександровича  убило електрострумом. Тут, у Юр’ївці, звідки в роки війни він розпочав  свою фронтову біографію, і поховали  Героя з усіма військовими почестями. Тоді один із його побратимів сказав про нього  : «Солдат – імʹя почесне. Гвардієць на фронті залишився  гвардійцем труда.»

          В ценрі нашого села біля меморіального комплексу  стоїть памʹятник Герою. Ми свято зберігаємо пам'ять про нього та інших земляків, які пережили цю страшну війну, залишившись в обіймах смерті, недоживши, недокохавши заради життя, заради майбутнього . Жодне свято в нашій школі не проходить без вшанування пам’яті загиблим визволителям хвилиною мовчання та покладанням квітів до підніжжя пам’ятників та могил. Завдячуємо їм вічною пам’яттю та шаною!

                                                                                         

                                                                                                 

                                                                                                 Катерина Якубцова

                                                                        вчитель Юр’ївської ЗОШ І – ІІ ступенів